Climacocystis borealis

Climacocystis-borealis Клімакоцистис північний
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Поліпоральні (Polyporales)
Сім’я: Фомітопсисові (Fomitopsidaceae)
Рід: Клімакоцистис (Climacocystis)
Повна назва: Climacocystis borealis (Fr.) Kotl. & Pouzar, 1958

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Polyporus borealis Fr., 1821
  • Boletus borealis (Fr.) Wahlenb., 1826
  • Postia borealis (Fr.) P. Karst., 1879
  • Bjerkandera borealis (Fr.) P. Karst., 1881
  • Daedalea borealis (Fr.) Quél., 1886
  • Polystictus borealis (Fr.) Gillot & Lucand, 1890
  • Spongipellis borealis (Fr.) Pat., 1900
  • Leptoporus borealis (Fr.) Pilát, 1938
  • Heteroporus borealis (Fr.) Bondartsev & Singer, 1941
  • Tyromyces borealis (Fr.) Imazeki, 1943
  • Abortiporus borealis (Fr.) Singer, 1944
  • Bjerkandera irpicoides P. Karst., 1905
  • Spongipellis ambiens P. Karst., 1906
  • Polyporus piceus Velen., 1922
  • Polyporus pacificus Kauffman, 1930

    Опис   

Плодові тіла мають вигляд бічних сидячих шапок.

Шапки довжиною 4 – 7 см, шириною 2 – 10 см, товщиною 1 – 3 см, напівокруглі або віяловидні, витягнуті, біля основи іноді звужені в коротку ніжку, спочатку водянисто-губчасті, при висиханні твердіють. Поверхня шапок нерівна, без зон, при висиханні радіально-зморшкувата, повстисто-волосиста, іноді злегка щетиниста, спочатку біла, пізніше жовтувата, жовто-кремова, в суху погоду біла. Край спочатку товстий, заокруглений, пізніше тонкий, переважно гострий, рідше тупуватий, при висиханні злегка підігнутий.

Гіменофор трубчастий. Поверхня гіменофору спочатку біла пізніше жовтувата, кремова або охряна. Трубочки довжиною 3 – 10 мм, з тонкими, з віком розірваними перегородками. Пори діаметром 0,4 – 1 мм, кутасті або неправильної форми, трішки радіально-видовжені, з віком часто звивисті, щільністю 1 – 3 на 1 мм.

Споровий порошок білуватий. Спори 4-6,5 * 3-4 мкм, яйцевидної або широкоеліпсовидної форми, безбарвні.

Тканина двошарова, біла або жовтувата, з приємним редьковим запахом. Верхній шар дуже тонкий, майже непомітний, губчастий, м’який. Нижній шар щільний, м’ясистий, радіально-волокнистий, при висиханні корково-дерев’янистий.

Неїстівний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте з вересня до пізньої осені, в хвойних, переважно ялинових лісах, на повалених, сухостійних та живих пошкоджених стовбурах, на пеньках дерев хвойних порід, частіше ялини, рідше сосни та ялиці, дуже рідко на деревині листяних порід. Спричиняє інтенсивну деструктивну буру плямисту гниль деревини.

Розповсюджений на Західному Поліссі, в Карпатах та на Прикарпатті.



    Галерея

Climacocystis borealis1 Climacocystis borealis2 Climacocystis borealis3

    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г.  Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 198

    Посилання на сторінку

Шульга В.М. Клімакоцистис північний (Climacocystis borealis) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/climacocystis-borealis-polyporus-borealis