Artomyces pyxidatus
Синоніми і застарілі назви
- Clavaria pyxidata Pers., 1794
- Merisma pyxidatum (Pers.) Spreng., 1827
- Clavicorona pyxidata (Pers.) Doty, 1947
- Clavicorona pyxidata var. pyxidata (Pers.) Doty., 1947
- Clavaria coronata Schwein., 1832
- Clavaria petersii Berk. & M.A. Curtis, 1873
Опис
Плодові тіла висотою 2 – 10 (20) см, кущовидні, кораловидні, сильно розгалужені, з коротенькою ніжкою, розташовані на волокнистому або повстистому плетиві з міцелію, спочатку білувато-кремові, світло-жовті, червонувато-жовтуваті, пізніше охряні, жовто-бурі, при висиханні чорніють.
Відгалуження численні, сильно розгалужені, з чашовидними, по краю зубчастими (короновидними) кінчиками.
Гіменофор гладенький, розташований на поверхні відгалужень.
Споровий порошок безбарвний. Спори 3,5-5 * 2-3 мкм, еліпсовидної форми, з гладенькою поверхнею, безбарвні.
М’якоть тверда, еластична, біла або кремова, гостра на смак, без вираженого запаху.
Їстівний гриб 4 категорії, з низькими харчовими якостями. Використовується після 15-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, особливої харчової цінності не має.
Середовище і розповсюдження
Росте влітку та восени, в листяних та змішаних лісах, в лісових насадженнях та парках, на гниючій деревині листяних порід, переважно на осиках, вербах, тополях, поодинці та групами.
Розповсюджений на Правобережному Поліссі, в Правобережному Лісостепу, в Розтоцько-Опільських Лісах, в Карпатах.
Галерея