Aurantiporus fissilis

Aurantiporus fissilis (Berk. & M.A. Curtis) H. Jahn ex Ryvarden, 1978 (Syn.: Tyromyces fissilis (Berk. & M.A. Curtis) Donk, 1933) Аурантипор надколотий
 
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Поліпоральні (Polyporales)
Сім’я: Поліпорові (Polyporaceae)
Рід: Аурантипор (Aurantiporus)
Повна назва: Aurantiporus fissilis (Berk. & M.A. Curtis) H. Jahn ex Ryvarden, 1978

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Polyporus fissilis Berk. & M.A. Curtis, 1849
  • Spongipellis fissilis (Berk. & M.A. Curtis) Murrill, 1907
  • Tyromyces fissilis (Berk. & M.A. Curtis) Donk, 1933
  • Leptoporus fissilis (Berk. & M.A. Curtis) Pilát, 1938
  • Aurantiporus fissilis (Berk. & M.A. Curtis) H. Jahn, 1974
  • Polyporus albosordescens Romell, 1912
  • Polyporus cavernosus Velen., 1922
  • Polyporus pomaceus Velen., 1922
  • Polyporus fuscomutans Lloyd, 1922

    Опис   

Плодові тіла розпростерто-відігнуті або мають вигляд бічних шапок.

Шапки довжиною 4 – 10 см, шириною 6 – 20 см, товщиною 2 – 8 см, сидячі, напівокруглі або копитовидні, поодинокі або розташовані черепичастими групами, товсті, з широкою або злегка звуженою основою, м’які, при висиханні твердіють та зменшуються в розмірах. Поверхня шапок бугриста, шорстка, опушена, м’яковолосиста, не зональна, спочатку біла, пізніше світло-рожева, жовтувата, при висиханні жовтувато-рудувата або бурувата. Край тупуватий, при висиханні злегка підігнутий.

Гіменофор трубчастий. Трубочки довжиною 1 – 3 мм, спочатку білі, блідо-рожеві, пізніше блідо-жовтуваті, при висиханні буруваті, бурі, чорно-бурі, або залишаються світлими. Пори діаметром 0,3 – 0,8 мм, спочатку округло-кутасті, пізніше злегка видовжені або звивисті, щільністю 2 – 3 на 1 мм.

Споровий порошок білий. Спори 4-6 * 3-4 мкм, еліпсовидної або обернено-яйцевидної форми, біля основи на косину звужені та загострені, часто з 1-єю каплею, безбарвні.

Тканина м’ясисто-волокниста, біла, на зрізі з слабо вираженими буруватими або світло-рожевуватими зонами та набувають рожевуватого або пурпурового забарвлення, при висиханні тверда, дерев’яниста, жовта або бура.

Неїстівний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте на повалених, сухостійних та живих стовбурах дерев листяних порід, переважно на яблунях, осиках, березах, часто в дуплах, поодинці та групами. Спричиняє білу центральну гниль деревини.

Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Лівобережному Лісостепу, в Карпатах.




    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г.  Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 136

    Посилання на сторінку

Шульга В.М. Аурантипор надколотий (Aurantiporus fissilis) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/aurantiporus-fissilis-tyromyces-fissilis