Saproamanita vittadinii
Синоніми і застарілі назви
- Amanita vittadinii (Moretti) Vittad., 1826
- Agaricus vittadinii Moretti, 1873
- Lepiota vittadinii (Moretti) Quél., 1873
- Lepidella vittadinii (Moretti) E.-J. Gilbert, 1925
- Aspidella vittadinii (Moretti) E.-J. Gilbert, 1940
- Armillaria vittadinii (Moretti) Locq., 1952
Опис
Шапка діаметром 3 – 10 (20) см, спочатку напівсферична, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, злегка увігнуто-розпростерта, з нерівним, гладким, з віком зазубреним краєм. Поверхня шапки біла, брудно-біла, кремова, іноді з бурим або зеленуватим відтінком, в центрі густо вкрита гострими конусовидними нестійкими бородавками, біля країв луската, іноді поверхня майже гола.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, вільні, спочатку білі, пізніше кремові або сірувато-кремові.
Споровий порошок білий. Спори 8-11 * 7-10 мкм, широкоовальної або майже округлої форми, з гладкою поверхнею.
Ніжка висотою 5- 10 (20) см, діаметром 1 – 3 (4) см, циліндрична, іноді злегка звужена або розширена до основи, без бульбоподібного потовщення, щільна, суцільна, гостро-луската, з пластівчастими залишками покривала, біла. Кільце широке, подвійне, бородавчасте, перепончасте, біле, нестійке. Вольва приросла, присутня лише в молодих екземплярів, з віком зникає зовсім.
М’якоть щільна, біла, в ніжці жовтуватим або зеленуватим відтінком, на зрізі злегка жовтіє, з слабким запахом.
Неїстівний гриб (по різним даним отруйний або їстівний).
Середовище і розповсюдження
Росте з червня до жовтня, в степах, на лугах, на цілині, в лісових насадженнях, на ґрунті, добре переносить посуху.
Зустрічається в Лівобережному Лісостепу та Лівобережному злаково-лучному Степу.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 255