Синоніми і застарілі назви

• Hypophyllum strobiliforme (Paulet ex Vittad.) Paulet, 1812
• Amanita solitaria var. strobiliformis (Paulet ex Vittad.) Costantin & L.M. Dufour, 1891
• Armillaria strobiliformis (Paulet ex Vittad.) Locq., 1952
• Amanita solitaria f. strobiliformis (Paulet ex Vittad.) Cetto, 1983
• Amanita pellita Paulet ex Bertill., 1866
• Amanita ovoidea var. ammophila Beeli, 1930

---

    Опис   

Шапка діаметром 5 – 15 см, товсто-м’ясиста, спочатку напівсферична, пізніше випукла, випукло-розпростерта, розпростерта, з гладким, рівним краєм, часто з звисаючими донизу залишками загального покривала на краях. Поверхня шапки гладка, біла, білувата, іноді коричнювата, покрита грубими пухкими білими бородавками, іноді бородавки можуть змиватися дощем, залишаючи поверхню майже голою або зовсім голою.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, товсті, вільні, заокруглені, білі.

Споровий порошок білий.

Ніжка висотою 6 – 13 см, діаметром 1,5 – 3,5 см, товста, циліндрична, з бульбоподібним потовщенням біля основи, з кореневидним видовженням, покрита загостреними лусочками та пластівцями, біла. Кільце біле або світло-жовте, вузьке, звисаюче, з нерівномірно розірваним краєм. Вольва приросла, рихла, білувато-сірувата.

М’якоть товста, м’ясиста, біла, під шкіркою шапки та в ніжці сірувата, з приємним запахом.

Неїстівний гриб.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте з липня до кінця вересня, в листяних лісах, на освітлених ділянках, на узліссях, поодинці та групами, рідко, утворює мікоризу з дубами, буками та липами.

Дуже рідкісний гриб. Зустрічається в Правобережному Лісостепу та в Карпатах.

---

---

     Галерея