Синоніми і застарілі назви

• Venenarius excelsus (Fr.) Murrill, 1948
• Amanita spissa var. excelsa (Fr.) Dörfelt & I.L. Roth, 1982
• Amanita ampla Pers., 1801
• Amanita solida Ferry, 1890
• Amanita raphaniodora Ferry, 1890
• Amanita spissa (Fr.) Bertill., 1866
• Amanita cariosa (Fr.) Quél., 1880
• Amanita valida (Fr. ex) Bertill., 1866
• Amplariella valida (Bertill.) A.G.Parrot, 1960

---

    Опис   

Шапка діаметром 6 – 15 (25) см, спочатку напівсферична, пізніше випукло-розпростерта або плоско-розпростерта, з тупим, гладеньким, волокнистим краєм. Поверхня шапки шовковисто-волокниста, в вологу погоду клейкувата, спочатку повністю закрита білим покривалом, пізніше бурувато-сіра, сіра, сіро-бура, коричнювата, коричнева, покрита рідкими білими пластівцями.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, вузько прирослі, білі, іноді з червонуватим відтінком.

Споровий порошок білий. Спори 8-10 * 5,5-7 мкм, еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею.

Ніжка висотою 5 – 15 (30) см, діаметром 1 – 3 см, циліндрична, без помітно вираженого бульбоподібного потовщення біля основи, майже до половини занурена в ґрунт, з кореневидним відростком, вище кільця гола, білувата або сірувата, нижче кільця луската, того ж кольору, що й поверхня шапки. Кільце вузьке, розташоване у верхній частині ніжки, біле або білувато-сірувате. Вольва приросла, щільна.

М’якоть біла, з неприємним анісовим або редьковим запахом, іноді без вираженого запаху.

Їстівний гриб 4 категорії, однак збирати та споживати не рекомендується, через велику вірогідність спутати його з надзвичайно отруйним Пантерним мухомором.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте в хвойних та змішаних лісах, на вологих ділянках.

Розповсюджений на Правобережному Поліссі, в Західному Лісостепу, в Карпатах та в Лівобережному Степу.

---

---

    Галерея