Aleuria aurantia

Aleuria-aurantia Алеврія оранжева
 (Пециця оранжева)
Відділ: Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Клас: Пецицоміцети (Pezizomycetes)
Порядок: Пецицальні (Pezizales)
Сім’я: Піронемові (Pyronemataceae)
Рід: Алеврія (Aleuria)
Повна назва: Aleuria aurantia (Pers.) Fuckel, 1870

Їстівний, 4 категорія

    Синоніми і застарілі назви

  • Helvella coccinea Bolton, 1789
  • Peziza aurantia Pers., 1800
  • Scodellina aurantiaca Gray, 1821
  • Otidea aurantia (Pers.) Rehm, 1883
  • Peziza pseudoaurantia P. Crouan & H. Crouan, 1867

    Опис  

Плодові тіла діаметром 2 – 10 см, широкочашовидні, широкоблюдцевидні, овальні, сидячі, з нерівним хвилястим краєм, м’ясисті, скупчені. Гіменіальний шар гладенький, яскраво-оранжевий, розташований на внутрішній поверхні блюдця. Зовнішня поверхня стерильна, світліша за внутрішню поверхню, білувата, блідо-оранжева, покрита борошнистим нальотом.

Споровий порошок білуватий. Аски 250 * 10-12 мкм, циліндричної форми, 8-ми спорові. Спори 15-20 * 8-10 мкм, еліпсовидної форми, спочатку з гладенькою, пізніше з сітчастою поверхнею, одноклітинні, з 2-ма каплями олії.

М’якоть тонка, ламка, світла, без вираженого запаху та смаку.

Їстівний гриб 4 категорії, з низькими харчовими якостями. Використовується після 10-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, а також сушеним.


   Середовище і розповсюдження

Росте з середини травня до середини вересня, в листяних та змішаних лісах, на узліссях, на узбіччях, на глинистих ґрунтах, на вологих ділянках, на ґрунті, на трухлявій деревині.

Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Карпатах та на Прикарпатті.



    Галерея

Aleuria aurantia1 Aleuria aurantia2 Aleuria aurantia3

    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / С. Ф. Морочковський, М. Я. Зерова, З. Г. Лавітська, М. Ф. Смітська // Аскоміцети. – Т. 2, – К. : Наук. думка, 1969. – с. 358

    Посилання на сторінку

Шульга В.М. Алеврія оранжева (Aleuria aurantia) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/aleuria-aurantia