Синоніми і застарілі назви

• Amanita verrucosa Lam., 1783
• Limacium rubescens (Pers.) J. Schröt., 1889
• Amplariella rubescens (Pers.) E.-J. Gilbert, 1940
• Amanita radicata Voglino, 1894

---

    Опис   

Шапка діаметром 5 – 20 см, спочатку напівсферична, пізніше випукло-розпростерта, розпростерта, з гладким краєм. Поверхня шапки сірувато-рожевувата, сіро-жовтувата, коричнювато-рожевувата, коричнювато-червонувата, в центрі темніша, з великими білуватим або сіруватими, бородавчастими, не симетрично розкиданими лусочками, які іноді можуть бути змитими дощем, часто з розмитими брудно-рожевими плямами, в місцях пошкодження не відразу червоніє.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, вільні, спочатку білуваті, пізніше рожевуваті, з віком темно-червоні.

Споровий порошок білий. Спори 7,5-11 * 5,5-7,5 мкм, широкоовальної форми, з гладкою поверхнею.

Ніжка висотою 6 – 12 см, діаметром 1 – 3,5 см, рівномірно потовщена донизу, з великими бульбоподібним потовщенням в основі, спочатку суцільна, пізніше порожниста, борошнисто-луската, спочатку біла, пізніше того ж кольору, що й поверхня шапки. Кільце широке, звисаюче, пластівчасте, смугасте, знизу біле, зверху рожевувате. Вольва приросла, бородавчаста, дво- або трьох-кільцева, спочатку білувата, пізніше червоно-коричнева.

М’якоть товста, м’ясиста, ламка, в ніжці волокниста, спочатку білувата, на зрізі не відразу рожевіє, в місцях пошкоджених личинками темно-червона, приємна на смак, з слабо вираженим солодкуватим запахом. В ніжці м’якоть завжди червива, ходи личинок темно-червоні (характерна ознака).

Їстівний гриб 4 категорії, або умовно їстівний гриб 4 категорії (містить гемолізин). Використовується після 20-ти хвилинного відварювання (відвар злити), вареним, смаженим, маринованим. Приготовані гриби солодкуваті на смак, та зберігають солодкуватий запах.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте з червня до листопада, в листяних, хвойних та змішаних лісах, поодинці та групами, часто.

Розповсюджений по всій території України.

---

---

    Галерея